Ольга Николаевна Прайс, учитель географии и биологии

Війна. Від цього слова відразу стає не по собі. Це злочин проти усього живого. Нині українцям доводиться відстоювати свою свободу й незалежність. Я не розумію, як у ХХІ ст.. в Україні може таке відбуватися? Як можуть убивати звичайних людей? Моє місто опинилося в центрі озброєного конфлікту. Ніхто не міг подумати, що таке може статися, що ми побачимо розбиті вибухами будинки, що буде страшно знаходитись на вулиці. Діти нашого міста розрізняють звуки розриву снарядів різного калібру, розбираються у зброї та її видах. Війна перевернула з ніг на голову життя багатьох українців. Авдіївка практично щодня фігурує у зведеннях прес – центру АТО і спостерігачів як одна з найгарячіших точок на Донбасі. В місті до війни звикли – і поки на околицях гримить гуркіт пострілів, у житлових районах своїм клином тече «мирне життя». Моє місто щодня слухає «мелодію війни» та намагається жити у звичному ритмі. Діти граються на майданчиках, бабусі поспішають на ринок. Тільки звуки кулеметних черг та «прильо ... Читати далі »