Розвиток інформаційного суспільства нерозривно пов'язаний із потребою кожного громадянина в постійному оновленні знань. Девіз «Освіта на все життя» переходить у новий принцип — «Освіта протягом усього життя». Найважливішою складовою нової парадигми освіти є ідея про її безперервність, що спрямована на подолання суперечностей між стрімким темпом збільшення знань у сучасному світі й обмеженими можливостями їх засвоєння людиною в період навчання. Ці суперечності змушує освітні установи формувати вміння вчитися, самостійно здобувати інформацію, отримувати необхідні знання.
Щороку кількість користувачів Інтернету в Україні збільшується. Вчителі й учні середніх загальноосвітніх навчальних закладів країни використовують у навчальному процесі Інтернет як потужне джерело інформаційних і методичних ресурсів для отримання нових даних, які ще не встигли потрапити в підручники.
На перше місце в навчанні біології виходить особистісна орієнтація освіти, що пов’язано з реалізацією активних форм у взаємодії суб’єктів навчально-виховного процесу в єдиному інформаційно-освітньому середовищі. Саме таким середовищем стає Інтернет і його освітні ресурси.
Створення інформаційно-освітнього середовища в Інтернеті дозволяє реалізувати один із принципів демократизації освіти — доступність якісної освіти: незалежно від місця проживання чи інших об’єктивних причин учень повинен не тільки здобути суму знань з біології, а й сформувати достатній рівень компетенції, необхідний для подальшого використання у професійній діяльності та продовженні біологічної освіти. Все це актуалізує вивчення методичних питань стосовно використання ресурсів Інтернету у створенні інформаційно-освітніх середовищ для самостійного систематизованого опанування біології.
Інтернет як засіб педагогічного спілкування сприймають не всі педагоги. Можна погодитися з фахівцями, які стверджують, що вчителі поки що обмежено використовують у навчальному процесі освітні ресурси Інтернету, хоча вони й мають низку переваг (доступність, оперативність, інтер- активність, комунікативність, наочність, можливість оптимізувати й інтенсифікувати навчальний процес за рахунок підвищення інформативності й високого мотиваційного потенціалу).
Психолого-педагогічні особливості використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання досліджено в роботах багатьох учених, зокрема В. Ю. Бикова, М. Голованя, М. Жалдака, Ю. Жука, Н. В. Житєньової, В. Латиського, А. Гуржій, І. Мархеля та ін.
У своїй роботі я розглянула закономірності використання освітніх ресурсів мережі Інтернет учнями 6 – 9 - х класів. Із цією метою було проведено анкетування, у якому взяли участь 29 учнів школи № 4 м. Авдіївки Донецької області.
За результатами дослідження (дивись табл. і мал.) виявлено, що 96,6 % респондентів мають доступ до мережі Інтернет, зокрема 96,6 % — удома, 58,6 % — користуються мережею у друзів, 55,17 % — у своєму навчальному закладі, 17,2 % — надають перевагу Інтернет-кафе, 34,5 % - користуються інтернетом у батьків на роботі. Також з’ясовано, що учні проводять у мережі Інтернет значну кількість часу: 0 % — до 5 годин/тиждень, 48,3 % — від 5 – 15 годин на тиждень, 51,7 % - більше 15 годин/тиждень. Щодо освітньої інформації, то учні вважають найбільш оптимальною інформацію високого рівня медіатизації (аудіо- та відеокліпи, високомедіатизова- ні інтерактивні програми) — 41,4 % респондентів, але більша кількість учнів 44,8 % вважає, що медиатизація низького рівня. Переважна більшість учнів (86,2 %) зауважує, що їм легше навчатися, маючи можливість користуватися ресурсами Інтернету. Але, крім позитивного ефекту взаємодії дітей та молоді з цією мережею, слід виділити й низку тривожних тенденцій: використання комп’ютерної техніки понад норму може завдавати шкоди здоров’ю та впливати на самопочуття дітей (погіршується зір, можуть виникати проблеми з опорно- руховою системою); надмірна захопленість «віртуальною реальністю» призводить до цілої низки психічних змін.
|
|
№ з/п
|
Запитання
|
Відповіді
|
Кількість
учнів
|
% учнів
|
|
|
1
|
Чи є у Вас доступ до мережі Інтернет?
|
Так (А)
|
28
|
96,6
|
|
|
Ні (Б)
|
1
|
3,4
|
|
|
2
|
Де Ви маєте доступ до мережі Інтернет?
|
Вдома (А)
|
28
|
96,6
|
|
|
У друзів (Б)
|
17
|
58,6
|
|
|
У своєму навчальному закладі (В)
|
16
|
55,17
|
|
|
В Інтернет-кафе (Г)
|
5
|
17,2
|
|
|
На роботі в батьків чи друзів (Д)
|
10
|
34,5
|
|
|
3
|
Яку загальну кількість годин на тиждень Ви проводите в мережі Інтернет?
|
Менше 5 годин (А)
|
0
|
0
|
|
|
5-15 годин (Б)
|
14
|
48,3
|
|
|
Більше 15 годин (В)
|
15
|
51,7
|
|
|
4
|
Чи схвалюєте Ви постійне пере- бування в Інтернеті (понад ЗО годин на тиждень)?
|
Ні, це марнування часу (А)
|
19
|
65,5
|
|
|
Хай інші так роблять, а в мене є важливіші справи (Б)
|
1
|
3,5
|
|
|
Я теж іноді проводжу багато часу в Інтернеті, але ж це корисно (В)
|
9
|
31
|
|
|
Я сам так роблю (Г)
|
0
|
0
|
|
|
5
|
Чи легше Вам навчатися, коли є доступ до Інтернету?
|
Так (А)
|
25
|
86,2
|
|
|
Ні (Б)
|
4
|
13,79
|
|
|
6
|
Інформація якого характеру є найбільш оптимальною у спів- відношенні зрозумілість/об’єм?
|
Низького рівня медіатизації (текст, текст із невеликою кількістю ілюстрацій) (А)
|
13
|
44,8
|
|
|
Невисокого рівня медіатизації, «енциклопедичні статті електронного типу»)(Б)
|
4
|
13,8
|
|
|
Найвищого рівня медіатизації (аудіо- та відеокліпи, високомедіатизовані інтерактивні програми) (В)
|
12
|
41,4
|
|
7
|
Чи вважаєте Ви, що Ваші друзі, які відповідали на уроці за матеріалами, отриманими з Інтернету, і з якими вони не були ознайомле- ні (відповідали «експромтом»), не- заслужено отримали свої оцінки?
|
Так (А)
|
6
|
20,7
|
|
|
Мені все одно. Може, їм це було конче потрібно. Але я так не роблю (Б)
|
7
|
24,1
|
|
|
Мені все одно. Я й сам іноді так роблю (В)
|
2
|
6,9
|
|
|
Ні (Г)
|
14
|
48,3
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
Наведемо пропозиції з раціонального використання комп’ютерної техніки й мережі Інтернет:
- контролювати тривалість роботи учнів із комп’ютерною технікою;
- контролювати роботу дітей за комп’ютером і сайти, якими вони користуються;
- підвищувати мотивацію учнів з використання ресурсів мережі Інтернет для навчання;
- навчати учнів критичного аналізу Інтернет- ресурсів;
- заблокувати доступ до певних розважальних сайтів;
|